21 грудня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №7457, який відкриває шлях до легалізації медичного канабісу в Україні. Рішення схвалили 248 народних депутатів, проти проголосували 14 представників “Батьківщини”. Закон набуде чинності через пів року після підписання президентом. Документ визначає правила використання конопель у медичній, науковій та промисловій сферах і вводить суворий контроль за їх обігом.
Що саме дозволяє закон
Згідно з документом, рослини конопель можуть використовуватись для виготовлення лікарських препаратів, наукових досліджень і терапії тяжких хвороб — від епілепсії й онкології до хвороби Альцгеймера, синдрому Туретта чи розладів сну. Лікарі матимуть змогу виписувати електронні рецепти на засоби, що містять канабіноїди, а пацієнти зможуть легально зберігати такі ліки та перевозити їх через кордон за наявності рецепта і підтвердження діагнозу.
Для вирощування конопель у лікувальних цілях запроваджується система ліцензування. Підприємства повинні будуть забезпечити цілодобове відеоспостереження, допустити контроль поліції та маркувати кожну рослину індивідуальним кодом. Усі інші форми обігу марихуани, не пов’язані з медициною, залишаються забороненими — вирощування чи продаж для приватного споживання й надалі вважатимуться кримінальним злочином.
Що таке медичний канабіс
Медичний канабіс — це препарати, створені на основі канабіноїдів, біологічно активних речовин, що містяться у коноплях. Найвідоміші з них — тетрагідроканабінол (THC) і канабідіол (CBD). Перший має психоактивну дію, другий — лікувальний ефект. Саме завдяки КБД препарати з конопель застосовують для знеболення, зменшення судом чи нудоти у тяжкохворих пацієнтів.
До ухвалення цього закону в Україні дозволялося лише вирощування технічних сортів конопель із вмістом ТГК до 0,08%, тоді як у ЄС допустима межа — 0,2%, у США — 0,3%, у Швейцарії — до 1%. Новий документ підвищує допустиму концентрацію ТГК до 0,3% для промислових сортів і понад цей рівень — для медичних потреб.
Як ухвалювали закон
Спроби легалізувати медичний канабіс робилися ще з 2021 року, однак через відсутність голосів питання відклали. У червні 2022-го з’явилася оновлена редакція законопроєкту, яку депутати попередньо схвалили в липні 2023 року після звернення Володимира Зеленського. Остаточне голосування відбулося 21 грудня 2025 року, попри понад 800 правок, поданих народними депутатами.
Голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький зазначив, що після ухвалення закону уряду ще потрібно підготувати низку підзаконних актів. Міністерство охорони здоров’я має розробити медичні протоколи — при яких діагнозах і в яких дозах можна застосовувати ліки з канабісу, а Мінсільгосп — створити електронний реєстр виробників.
Критика та сумніви експертів
Попри схвалення, документ викликав хвилю дискусій. Депутат від «Європейської Солідарності» Микола Княжицький заявив, що через нечіткі формулювання лікарі, які виписуватимуть такі рецепти, ризикують потрапити під кримінальну відповідальність: частина норм дозволяє використання канабісу, тоді як інші — прямо забороняють.
Також парламентар звернув увагу, що впровадження системи електронного контролю потребує фінансування, якого у держбюджеті поки не передбачено. До того ж закон вимагає отримання дозволу Нацполіції на приміщення, де вирощуватимуть коноплі, однак не пояснює, як саме видаватиметься цей дозвіл, що відкриває простір для зловживань.
Активіст Тарас Ратушний, один із організаторів «Конопляного маршу», також вважає документ недопрацьованим, адже він не змінює офіційний статус канабісу як «особливо небезпечного наркотику» і не містить чітких юридичних визначень.
Міжнародний контекст
Сьогодні понад 40 країн світу частково або повністю легалізували канабіс, з них близько тридцяти — виключно для медичного використання. Повна легалізація для особистого вживання діє лише у семи державах: Нідерландах, Канаді, Уругваї, Мальті, Іспанії, ПАР та у низці штатів США.
Україна ж робить перший крок у напрямку, який уже став світовим трендом — контрольованого медичного застосування конопель під державним наглядом. Про практичні аспекти та ризики використання таких препаратів розповідають журналісти у документальному фільмі «Особливо небезпечний».
