Президент Зеленський 8 лютого 2024 року звільнив з посади головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Залужного і призначив на цю посаду генерал-полковника Олександра Сирського.
Генерал-полковник Олександр Сирський: новий головнокомандувач ЗСУ
Після призначення на посаду головнокомандувача Збройних сил України, генерал-полковник Олександр Сирський замінив генерала Валерія Залужного, який раніше командував Сухопутними військами ЗСУ. Сирський відомий своєю активною участю в операціях проти ворожих сил та впровадженням стандартів НАТО в українську армію. Він також відомий як “Барс” і відповідав за оборону Києва під час перших тижнів повномасштабного вторгнення. Серед його ключових рішень була зруйнування ключових мостів і дамби на Ірпені, що сприяло звільненню регіону, а також оборона міст Бахмут та Соледар в зоні його відповідальності.
Сирський: шлях від радянського військового до ключового керівника Збройних сил України
Олександр Сирський, народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області росії, є відомим військовим діячем. Він закінчив Московське вище військове командне училище в 1986 році.
У радянські часи служив в Україні, а після отримання незалежності керував мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Національної гвардії України у Чугуєві, а потім очолив полк цієї дивізії. Пізніше він перейшов у склад Збройних сил України. Вивчивши військову справу в Академії Збройних сил України та Національному університеті оборони, він став командиром 72-ї механізованої бригади у 2000-х роках.
У 2013 році Сирський обіймав посаду першого заступника начальника Головного командного центру Збройних сил України, а весною 2014 року був призначений начальником штабу Антитерористичної операції (АТО).
Військова кар’єра Сирського: від боїв за Дебальцеве до очолення Сухопутними військами ЗСУ
Олександр Сирський відіграв важливу роль у період боїв за Дебальцеве як один з керівників Антитерористичної операції (АТО). У 2015 році він створив і очолював групу “Барс”, яка забезпечувала вихід Збройних сил України з оточеного російськими військами міста. За успішну операцію Сирський отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня та пізніше був підвищений до звання генерал-лейтенанта, а його позивний “Барс” став відомим.
Від 2016 року він очолював Об’єднаний оперативний штаб, який координував дії українських військових на Донбасі. У 2017 році він став командиром всієї Антитерористичної операції (АТО), яка потім була перетворена на Операцію об’єднаних сил (ООС). У 2019 році йому було доручено керування Сухопутними військами Збройних сил України.
Саме за його підходом до військового навчання, як зазначає The Washington Post, Сирського критикують. Деякі рядові військові, за словами видання, вважають його командиром радянського зразка. Однак фактично він був одним із тих, хто почав впровадження стандартів НАТО в українську армію.
The Economist підкреслює, що його тактика бою може відображати його радянську підготовку, проте він відрізняється від російських генералів своєю оперативною гнучкістю. Сирський відстоює принципи НАТО, щодо децентралізованого командування, які він вивчив під час перебування у Брюсселі у 2013 році, де консультувався з представниками Альянсу щодо модернізації українських сил. Він також підкреслює важливість гібридної війни.
Під керівництвом Сирського у Сухопутних силах була запроваджена нова система управління, створена за принципом G-структури НАТО. Ця система передбачала підготовку військ та військового персоналу, а також готувала резерви через три командування: підготовки, матеріально-технічного забезпечення та територіальної оборони. Хоча успішність реалізації цієї системи не може бути однозначно оціненою, її впровадження явно відрізняється від радянської системи, якою довгий час керувалася українська армія.
Роль Сирського у захисті Києва під час вторгнення росії
У початковий період повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Сирський був відповідальний за оборону Києва. Для захисту столиці він організував два оборонні кільця:
- одне розташовувалося в передмістях;
- інше — безпосередньо в межах міста.
Основна мета полягала в тому, щоб зовнішнє оборонне кільце було якомога далі від внутрішнього, щоб захистити центр міста від обстрілів і стримати російські війська на підступах до Києва.
Однією з ключових проблем були танкові потужності Збройних сил України. Для оборони столиці доступна була лише 72-га механізована бригада. Тому всі військово-навчальні центри отримали наказ створити спеціальні тимчасові батальйони, а навіть артилерійські системи, які зазвичай використовуються для навчання, були використані на оборону. Артилеристи зайняли позиції за межами міста: на північному сході та північному заході. Сирський прийняв рішення, що якщо росіяни все ж нападуть на Київ, їхні колони рушатимуть двома-трьома головними магістралями. Він поділив місто та його околиці на сектори й призначив генералів із військово-навчальних центрів керувати кожним районом, створивши чіткий ланцюг командування, який включав усі українські військові частини та служби безпеки. Офіцери на місцях приймали тактичні рішення негайно, без консультації зі штабом, писав The Washington Post.
Згідно з інформацією видання, Сирський також наказав перемістити авіаційні засоби армії, включаючи гелікоптери та реактивні літаки, з основних баз. Оскільки пункти дислокації були очевидними найпершими цілями для ударів рф.
Також за його наказом у лютому-березні 2022 року було зруйновано мости в Київській області для перешкодження просуванню російських військ. У березні 2022 року була підірвана дамба на річці Ірпінь. Це спричинило часткове затоплення позицій росіян і зруйнування їхнього понтонного мосту. Ці дії сприяли утворенню непрохідного рубежу оборони в районі населених пунктів Козаровичі-Демидів. Це дозволило розвантажити Сили оборони та сконцентрувати їх для контратаки.
За оборону столиці Сирський був нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня та присвоєно звання Героя України.
Роль Сирського в обороні та наступі у Харківському, Херсонському, Бахмутському та Куп’янському напрямках
У 2022 році Олександр Сирський брав участь у керівництві ряду важливих операцій. Однією з найсуттєвіших були контрнаступи Збройних Сил України на Харківщині та Херсонщині, що призвели до значного відступу ворога. Пізніше він очолював оборону Соледара і Бахмута, звідки українські війська врешті-решт відступили.
За даними BBC, Олександр Сирський та Валерій Залужний мали різні погляди на стратегію стосовно Бахмута. Деякі військові аналітики продовжують обговорювати, чи було виправданим боротися за цей населений пункт. Проте Сирський пояснював важливість міста-фортеці для оборони на цьому напрямку.
“Це питання принципу, це питання честі. Ми втратили багато наших військових, захищаючи Бахмут… В першу чергу, це ключовий вузол доріг і комунікаційний центр. З використанням мережі доріг російські війська можуть наступати на кількох напрямках. Крім того, Бахмут і його околиці – це ключові висоти, що контролюють значну частину території. Це підвищує його значення як бази для подальших операцій”, – пояснював свою позицію Сирський у липні 2023 року.
З осені 2023 року оперативно-стратегічне угрупування “Хортиця”, яке очолює Сирський, відповідає за ділянку фронту біля Куп’янська і Лиману.
Зеленський призначив Сирського головнокомандувачем ЗСУ після звільнення Залужного
Президент України Володимир Зеленський анонсував звільнення генерала Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України 8 лютого 2024 року. Пізніше він оголосив про призначення на цю посаду генерал-полковника Олександра Сирського.
“Я прагну, щоб у всіх наших військових, хай то у Роботиному чи Авдіївці, в Генеральному штабі чи на Ставці, було одне бачення війни. Я провів багато розмов з командирами на всіх рівнях. Вони всі розглядаються для керівних посад в армії та будуть працювати під керівництвом найбільш досвідченого українського командира”, – сказав Зеленський у своєму зверненні.
Залужний має за плечима понад 20-річний військовий досвід і був призначений головнокомандувачем ЗСУ в липні 2021 року. Він висловив гордість у військових, які захищають майбутнє України, і пообіцяв пам’ять та помсту за тих, хто віддав своє життя за країну.
Згідно з BBC, Залужний очолював українські війська під час початку російського вторгнення у лютому 2022 року. Хоча державні влади критикувалися за недостатню підготовку до війни, експерти визнають, що держава зуміла витримати перші місяці війни завдяки заходам, які вжив Залужний. Він відповідав за таємне пересування української авіації та засобів протиповітряної оборони, а також приховано розробляв плани протистояння агресії.
